Національно-патріотичне виховання

   У рамках проектної діяльності учням можна запропонувати теми проектів, в яких необхідно відобразити не тільки наукові досягнення, а й особистісні якості, улюблені заняття та інтереси учених. Старшокласникам можна запропонувати написати есе на тему «Чому можна навчитись у … (того чи іншого вченого)». Такі завдання дозволять учням більш глибоко осмислити біографію ученого, вибрати цінності якості особистості та висловити власні міркування щодо співвідношення заслуг учених та їхніх морально-етичних якостей. При цьому в учнів виникає почуття гордості за свою країну та її співвітчизників. Разом з тим для формування почуття патріотизму необхідно у навчання включати відомості про сучасні досягнення українців у різних галузях науки, викликаючи тим самим гордість за геніїв свого народу та націю в цілому.
   До прикладу, при вивченні органічної хімії ознайомлюємо учнів з видатним досягнення українських хіміків. Поняття про хімічний зв'язок добре знайоме всім з курсу хімії. Воно настільки фундаментально опрацьовано, що будь-яка інформація, яка змінює наші уявлення про хімічне зв'язування, є сенсацією. Співробітники кафедри органічної хімії і технології органічних речовин хіміко-технологічного факультету Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» у співпраці з університетами Гісена (Німеччина) та Стенфорда (США) кинули виклик природі. Використовуючи як вихідні сполуки так звані діамондоїди (вуглеводні нанометрових розмірів, що відтворюють фрагменти структури природного алмазу і добуваються з нафти), вони синтезували молекули, які містять аномально подовжені зв'язки. Вперше у світі експериментально встановлено, що слабкі Ван-дер-Ваальсові сили можуть мати вирішальний вплив на стабілізацію індивідуальних молекул. Це відкриває перспективи створення матеріалу, який буде знаходитися на межі між індивідуальною молекулою і наноматеріалом. Одержані результати виявились настільки важливими, що були опубліковані у найбільш авторитетному науковому журналі Nature (2011, т. 477 с.308-311).
   В процесі вивчення хімії Громадянознавчі питання, які розглядаються на уроках хімії, дають змогу учням: дізнатися, реалізувати та відстоювати власні права, зокрема, як виробника та споживача продукції хімічної промисловості; використовувати інформацію з різних джерел, залучати ЗМІ та співпрацювати з органами влади для компетентного розв’язання проблем довкілля.
   В процесі вивчення хімії орієнтуватися в умовах вільного ринку щодо перспективних джерел енергії в Україні; використовувати набуті знання для забезпечення права на безпечні для здоров’я продукти харчування; під час викладання хімії у 7 класі вчителю необхідно враховувати, що на початку вивчення науки продовжується формування основних хімічних понять (атом, молекула, хімічний елемент, прості й складні речовини), розпочате у природознавчих курсах 1-5 класів; формуються нові поняття (хімічна формула, валентність, хімічна реакція). Ознайомлення (в загальному вигдяді) з періодичною системою хімічних елементів і складом атома передбачено програмою задля того, щоб учні мали змогу встановити взаємозв’язок між розташуванням елементів у періодичній системі та їхньою валентністю, використовувати інформацію, яку містить періодична система, про відносні атомні маси хімічних елементів.
   Деякі властивості простих і складних речовин розглядаються на прикладах кисню і води в наступних двох темах. Хімічні процеси добування кисню є підставою для ознайомлення з законом збереження маси речовин під час хімічних реакцій та хімічними рівняннями. На основі хімічних властивостей кисню вводиться поняття про реакцію сполучення та оксиди металічних і неметалічних елементів.
   Звертаємо увагу вчителів на те, що традиційна практична робота з добування кисню зазнала змін. Зазвичай, в якості вихідної речовини для добування кисню використовували калій перманганат. Даний реактив віднесено до прекурсорів – його використання в загальноосвітніх навчальних закладах заборонено. Тому добування кисню з калій перманганату змінено на добування даного газу каталітичним розкладом гідроген пероксиду. А вивчення його властивостей обмежено лише доведенням його наявності: Практична робота № 4 «Добування кисню з гідроген пероксиду, збирання, доведення його наявності».
   Вивчення хімічних властивостей води дає змогу розглянути взаємодію оксидів з водою та ознайомитися з характером гідратів оксидів. Це забезпечує мінімальну фактологічну базу про сполуки хімічних елементів і їхні властивості для подальшого вивчення періодичного закону і хімічного зв’язку у 8 класі.
   На цьому етапі навчання хімії продовжується формування поняття про розчин та його компоненти, масову частку розчиненої речовини (пропедевтичні знання надавались на уроках природознавства). Учні навчаються виготовляти розчини, розв’язувати задачі на обчислення кількісного складу розчину, визначення масової частки розчиненої речовини.
   Особливої уваги потребує формування в учнів культури проведення хімічного експерименту та дотримання правил безпеки життєдіяльності. У листі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 01.02.2012 № 1/9-72 наведено інструктивно-методичні матеріали «Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладів»
   У будь-якій країні світу патріотичне виховання молоді має державне значення. В Україні розвиток почуття патріотизму органічно вплітається в процес виховання підростаючого покоління на всіх етапах освітнього процесу. У зв'язку з тим, що робота з молодими людьми в цьому напрямку в останні 10-15 років була значно ослаблена, питання підвищення рівня патріотичного виховання сьогодні є особливо актуальним.
   У період довузівської освіти виховання патріотичних почуттів у молоді традиційно здійснюється при вивченні дисциплін гуманітарного циклу: музики, російської мови, літератури, історії, суспільствознавства і т.д. Здається, однак, робота повинна проводитися більш масштабно і охоплювати предмети природничого, фізико-математичного та інших напрямків. Розглянемо можливості патріотичного виховання на прикладі дисципліни хімії.
   На уроках при вивченні тем, передбачених програмою, ми неодноразово згадуємо імена великих учених, які зробили неоціненний внесок у розвиток хімії: М.В.Ломоносова, Д. І. Менделєєва, А. М. Бутлерова, В.В.Марковнікова і ін. Звертаємо увагу, що поряд з видатними вченими інших країн, які зробили незаперечний внесок у розвиток хімії в світовому масштабі, біля витоків світової хімії як науки стояли і вчені: Ломоносов - творець корпускулярного (атомно-молекулярного) вчення , яке затвердило матеріальну природу світу і вічність матерії в багатогранних її проявах; Менделєєв, який відкрив один з фундаментальних законів природи - періодичний закон хімічних елементів; Бутлеров, який створив і обгрунтував теорію хімічної будови, що лежить в основі сучасної органічної хімії. При цьому в учнів виникає цілком природне почуття гордості за свою країну і своїх великих співвітчизників. Однак для формування стійкого почуття патріотизму цього, на жаль, недостатньо, потрібні нові приклади з уже відомими і новими іменами, багато прикладів і багато імен.
   Розглядаючи на уроках історію відкриття періодичного закону, ми говоримо про доменделеевскіх класифікаціях хімічних елементів - тріади елементів І.В.Деберейнера, законах октав Дж.Ньюлендса, природних родинах Л.Ю.Мейера - і зовсім не згадуємо ім'я Миколи Олександровича Морозова, своїми працями ( «Періодичні системи будови речовини», 1907 р .; «Д. І. Менделєєв і значення його періодичної системи для хімії майбутнього», 1908 г.) захищав ідею періодичності будови речовини.
   Віддаючи належне генію великого вченого Бутлерова, ми якось забуваємо про те, що наріжним каменем своєї теорії хімічної будови він зробив думку видатного вченого Ломоносова про залежність властивостей речовин від порядку з'єднання одних і тих самих атомів в молекулах; забуваємо і самого Олександра Михайловича Бутлерова, знайомлячи дітей з органічними спиртами, реакцією полімеризації алкенів. Але ж він на основі теорії будови синтезував третинні спирти, отримав ізобутилен і відкрив реакцію його полімеризації, що і стало початком хімії високомолекулярних сполук.    Ім'я великого Ломоносова, по праву вважається основоположником теоретичних основ хімічної науки, не так вже й часто чують наші діти на уроках хімії. А адже з його ім'ям пов'язана організація лабораторних досліджень саме він є ініціатором ряду хімічних виробництв і нової області знання - фізичної хімії. 
   Безпосереднє відношення до фізичної хімії має й інший видатний учений - Товій Єгорович Ловиц, який відкрив адсорбцію деревним вугіллям фарбувальних і пахучих речовин з розчинів і запропонував використовувати вугілля для очищення спирту, питної води і т.д. Крім того, він відкрив явища пересичення і переохолодження розчинів, вперше отримав крижану оцтову кислоту, абсолютний спирт і інші органічні сполуки.    Вивчення реакцій бромування органічних кислот ніяк, на жаль, не зв'язується з ім'ям Олександра Порфировича Бородіна - відомого хіміка і композитора, автора всесвітньо відомої опери «Князь Ігор», який, працюючи в галузі органічної хімії, залишив 91 друкована праця по дослідженню проблем органічної хімії , зокрема по дослідженню альдоль і взаємодії органічних кислот з галогенами.    А чи знають наші діти імена перших жінок-хіміків?
   Перші вчені жінки-хіміки в відомі з останньої третини XIX століття. Це Ганна Федорівна Волкова - учениця відомого хіміка А.Н.Енгельгардта, яка працювала в лабораторії у Бутлерова над вивченням ароматичних сульфокислот і проводила під керівництвом Менделєєва Віра Евстафьевна Богданівська, Юлія Всеволодівна Лермонтова, Надія Олімпіевна Зібер-Шумова, Євдокія Олександрівна Фоміна-Жуковська та ін. Причому до Ю.В.Лермонтовой слово «перша» можна застосувати двічі: одна з перших жінок-хіміків і перша жінка-хімік , що отримала звання доктора хімії. Її праці з хімії та переробці нафти не втратили свого значення і в наші дні.    Прикладів всесвітньо відомих вчених-хіміків можна привести безліч. Рамки статті, на жаль, не дозволяють детально розповісти, а тільки згадати про Н.А.Шілове - автора класичних досліджень з кінетики хімічних реакцій; А.Е.Фаворском - дослідника механізму ізомеризації в рядах ненасичених вуглеводнів; Н.А.Меншуткин, що встановив закони етерифікації і омилення, і багатьох, багатьох інших. Як не згадати імена Миколи Миколайовича (А.М.Бутлеров, В.В.Марковніков, А.Н.Зайцев, А.Е.Арбузов і ін.) І Олександра Абрамовича Воскресенського (його учнями були Менделєєв, Бекетов, Меншуткин і ін.), про який Д.І.Менделєєв писав: «Плодом його посиленою педагогічної діяльності є безліч хіміків, які дали йому прізвисько "дідусь хіміків"».    А хіба можна не згадати ім'я нашого співвітчизника хіміка Карла Карловича Клауса? Відкривши при дослідженні платинових руд новий елемент, він назвав його рутенієм Так ще раз була прославлена ​​наша велика Батьківщина!    І на закінчення хотілося б ще раз підкреслити: біля витоків світової хімії стояли великі вчені - Ломоносов, Менделєєв і Бутлеров, які стали авторами найбільших узагальнень і керівних принципів хімії (корпускулярна теорія, періодичний закон хімічних елементів, теорія хімічної будови); в ім'я розвитку хімії працювали багато поколінь видатних вчених на благо всього світу і на славу нашої великої Батьківщини!
  










Комментариев нет:

Отправить комментарий