среда, 22 апреля 2020 г.
воскресенье, 9 февраля 2020 г.
Тиждень хімії у школі
«Хімія – наука чарівниця»
План проведення тижня з 16.03.20 - 20.03.2020
Кл
а
с
|
Понеділок
|
Вівторок
|
Середа
|
Четвер
|
П,ятниця
|
7-11
|
Відкриття
тижня хімії.
Інтелектуальна гра «Хімічні
перегони».
|
Вечір хімії «Хімія – наука чарівниця»
|
Підбиття підсумків роботи за
тиждень. Визначення переможців, кращих, найактивніших учасників.
|
||
8
|
Гра «Що, де, коли?...»
Складання та розгадування
хімічних кросвордів.
|
Вечір хімії «Хімія – наука чарівниця»
|
Підбиття підсумків роботи за
тиждень. Визначення переможців, кращих, найактивніших учасників.
|
||
9
|
Відео урок «Хімія та охорона
навколишнього середовища»
|
Хімічний КВК «Подорож просторами
періодичної системи»
Урок гра «Хімічний двобій»
|
Підсумкове заняття. Ток-шоу «Розберемо
на атоми».
|
||
10
|
Випуск стінної газети «Хімія може все!»
|
Гра «Щасливий випадок»
|
Позакласний захід «Останній герой»
Гостьовий урок «Історія життя
солі»
|
Позакласний захід «Чи все ми
знаємо про вітаміни?»
|
Урок гра «Алюміній
як хімічний елемент і проста речовина. Фізичні й хімічні властивості алюмінію»
|
11
|
Конкурс плакатів «Хімія без меж»
|
Гра «Щасливий випадок»
|
Позакласний захід «Останній герой»
Гостьовий урок «Історія життя
солі»
|
Пізнавальна гра «Ерудит»
|
Підведення підсумків тижня «Хімія
– наука чарівниця»
|
З 16.03.20-20.03.2020 рік в школі проводився
тиждень хімії
суббота, 1 февраля 2020 г.
понедельник, 6 мая 2019 г.
Як провести STEM-урок?
Абревіатура STEM утворюється від слів Science (Наука), Technology (Технології), Engineering (Інженерія) та Mathematics (Математика). Легко зрозуміти, що саме ці поняття формують основу нової методики в освіті.
Незвичною для традиційної школи особливістю є те, що технології, математика та інженерія не вивчаються як окремі науки (навіть із урахуванням міжпредметних зв’язків), а сприймаються учнями як єдність наукових знань і практичних прийомів їх застосування.
Ще одна особливість у тому, що вчитель перестає бути основним джерелом знань. У центрі уроку – проблема чи практичне завдання. А діти мають самостійно знайти шляхи вирішення проблеми, застосувавши наявні знання, здійснивши експеримент і, можливо, зробивши помилки.

Що ж робити учителеві? Запропонувати необхідний інструментарій, спостерігати за ходом наукового пошуку, стимулювати до висновків, допомагати зрозуміти і усунути недоліки.
Логічно, що за таких умов на перший план виходить не володіння теорією, а вміння використовувати свої знання на практиці. І уроки стають практичними заняттями, які демонструють можливості застосування теоретичних знань у конкретних ситуаціях.
Розробляючи моделі, створюючи проекти, діти аналізують інформацію, співвідносять її з наявним досвідом і знаннями. Це формує в них упевненість у власних силах, переконаність у тому, що вони зможуть за необхідності вирішити складні проблеми.
Групова робота, що часто застосовується у такого роду проектах, привчить висловлювати власну думку, відстоювати її, співпрацювати з однокласниками, сприймати і розуміти точку зору іншої людини. Застосування STEM на уроці навчить дітей сприймати завдання, формулювати дослідницьку гіпотезу, застосовувати оригінальні способи пізнання, розвиватиме аналітичне і критичне мислення.

Як застосувати STEM у навчальному процесі?
Проводити різноманітні дослідження.
Яка довжина аркуша в зошиті? Якої довжини ручка? Як це виміряти? Вже такі завдання покажуть найменшим учням, як працювати з вимірювальними інструментами, як фіксувати, аналізувати, застосовувати інформацію, сформують уявлення про багатовимірність світу. Що для цього потрібно? Набір інструментів найпростіший – лінійка, трикутник, транспортир.
З чого почати?
Наприклад, у 1 класі дослідити...яблуко! На уроці «Харчування і здоров’я. Я і яблуко» (автор – Балицька Валентина Андріївна, вчитель початкових класів) діти вчаться висловлювати припущення, шукати інформацію для підтвердження або спростування думки, заздалегідь готувати дані для роботи.
Надалі дослідження мають ускладнитися і теж саме яблуко вивчатиметься на уроці математики «Величини та їх вимірювання» (автор – Сухацька Наталія Миколаївна, вчитель початкових класів). Юні науковці проводитимуть різноманітні дослідження – зважуватимуть, розраховуватимуть середню масу, піддаватимуть впливу хімічних речовин, а також – як справжні дослідники – заноситимуть результати проведених операцій в картку дослідника!
Можна використати STEM-технології під час інтегрованого уроку з математики у 3 класі «Зачаровані числа», як це пропонує Вельможко Людмила Петрівна, вчитель початкових класів, і попросити учнів виміряти довжину олівця або парти, ширину зошита чи підручника.

І навіть якщо ваші учні вже розуміють, що таке довжина, що таке ширина, які існують одиниці вимірювання, їм буде цікаво відчути себе науковцями, що отримують інформацію, застосовуючи спеціальні інструменти, фіксують і систематизують отримані дані. Звісно, надалі завдання, технології, інструментарій ускладнюватимуться.
Наприклад, на уроках хімії можна створити... вулкан. Для цього треба тільки насипати невелику кількість оранжевого амоній дихромату у вигляді конуса, нанести кілька крапель спирту і підпалити. Ефектно? Авжеж! Чи це зацікавить учнів? Безперечно! Проведення такої демонстрації на уроці «Хімія – природнича наука. Речовини та їх перетворення у навколишньому світі» пропонує Пахолюк Ігор Вадимович, учитель хімії та біології. А як цікаво буде юним дослідникам самостійно створити такий вулкан! І вони точно запам’ятають формули речовин цієї хімічної реакції!
Використовувати моделі та роботів.
У старших класах на уроках можна застосовувати складні прилади, багатокрокові послідовності вимірювань, проводити вже майже лабораторні дослідження. Або власноруч створювати об’ємні моделі геометричних фігур на уроках геометрії, збирати обладнання для проведення досліджень і моделювання різноманітних фізичних чи хімічних процесів.
Наприклад, провести STEM-урок на тему «Електричне коло»(автор Богатир Ольга Василівна, вчитель фізики та астрономії), на якому при формуванні знань про електричне коло застосовується stem-іграшка.
Або інтегрувати робототехніку в навчальний процес, як це запропоновано в посібнику Бондаренко Ліни «Інтеграція технологій LEGO MINDSTORMS Education EV3 в навчальний процес».

Запроваджувати STEM-підходи можна не тільки на уроках, безпосередньо пов'язаних з точними науками. Великий простір для пошуків надають й інші предмети. Наприклад, на заняттях образотворчого мистецтва учні можуть спостерігати за кольорами, дослідити процес фотосинтезу, вивчити ефект веселки, провести дослідження з розчином крохмалю та йодом, створити власні копії витворів мистецтва або макети геометричних фігур, працювати з різноманітною інформацією, готувати відповідні презентації тощо. Прикладом може бути матеріал, запропонований у посібнику «STEM-теми гімназиста. Образотворче мистецтво» Касянчук Галини Миколаївни, вчителя образотворчого мистецтва.
Надзвичайно актуальному питанню реалізації STEM-проектів в умовах сучасної школи присвячений наш безкоштовний вебінар«STEM у школі: методичні рекомендації щодо впровадження на уроках», який відбудеться 24 липня о 18.00 Лекторка Маргарита Калюжна розгляне методичні рекомендації та нормативно-правову базу реалізації STEM-проектів, продемонструє стан упровадження STEM в Україні, США, Канаді та Європейському Союзі. Продемонструє приклади реалізації STEM-проектів у сучасних українських школах. Приєднуйтесь!
воскресенье, 5 мая 2019 г.
Хмарні технології на уроках хімії
ВИКОРИСТАННЯ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ ХІМІЇ
Об’єктом методики використання ІКТ у навчальному процесі школи є процес навчання школярів в умовах сучасних загальноосвітніх навчальних закладів.
Предметом методики використання ІКТ є педагогічні, санітарно-гігієнічні та технічні умови, за яких застосування ІКТ підвищує ефективність навчання.
Предметом методики використання ІКТ є педагогічні, санітарно-гігієнічні та технічні умови, за яких застосування ІКТ підвищує ефективність навчання.
Сьогодні, з огляду на сучасні реалії, вчитель повинен вносити в навчальний процес нові методи подачі інформації. Виникає питання, навіщо це потрібно?
Це потрібно для того щоб з використанням комп'ютерних мереж і онлайнових засобів, школи отримали можливість подавати нову інформацію таким чином, щоб задовольнити індивідуальні запити кожного учня.
Хмарні технології істотно спрощують зберігання даних і користування матеріалами. Важливою перевагою такої технології, крім її безкоштовності та ліцензійної чистоти, є залучення учнів до основного напряму розвитку мережевих технологій у сучасному суспільстві. В процесі роботи учням прищеплюється культура самостійної роботи з мережевими ресурсами на досить високому рівні, починаючи із середньої школи.
Важливим є також надання школярам персонального доступу до мережевих ресурсів, розміщених на сайтах. При цьому вони мають можливість редагувати свій розділ, не маючи доступу до інших сторінок. Це, з одного боку, дає можливість педагогу контролювати інформацію, що надходить, а з другого – розвиває самостійність і відповідальність учнів.
Використання хмарних технологій у школі:
– використання Web-додатків;
– електронні журнали і щоденники;
– онлайн сервіси для учбового процесу, спілкування, тестування;
– системи дистанційного навчання, бібліотека, медіатека;
– сховища файлів, спільний доступ;
– спільна робота;
– відеоконференції;
– електронна пошта з доменом навчального закладу.
– використання Web-додатків;
– електронні журнали і щоденники;
– онлайн сервіси для учбового процесу, спілкування, тестування;
– системи дистанційного навчання, бібліотека, медіатека;
– сховища файлів, спільний доступ;
– спільна робота;
– відеоконференції;
– електронна пошта з доменом навчального закладу.
Найкраще засвоюється те, що сприймається відразу кількома органами чуття. Ця особливість впливає на те, що хмарні технології навчання дозволяють забезпечувати:
– демонстративність;
– фрагментарність ;
– методична інваріантність;
– лаконічність;
– евристичність;
– самостійність .
– демонстративність;
– фрагментарність ;
– методична інваріантність;
– лаконічність;
– евристичність;
– самостійність .
В учнів можуть бути сформовані навички самостійної діяльності , уміння планувати власну діяльність, вирішувати проблеми, приймати важливі рішення. Можна виділити наступні переваги хмарних технологій:
– розвиток творчого мислення;
– уміння створювати гіпотези;
– розвиток уміння працювати колективно;
– уміння приймати рішення та прогнозувати їх наслідки;
– творчість та ініціативність;
– критичне мислення;
– комунікативні навички;
– вміння працювати з інформацією.
Хмарні технології можуть допомогти моїм учням навчатися згідно вимог навчальних програм та розвинути навички 21 століття, оскільки за умов правильного планування діяльності, розвивають творчість та ініціативність, критичне мислення і вміння вирішувати проблеми, навички співробітництва, вміння працювати з інформацією, а також життєві та кар'єрні навички.
Хмарні технології, безумовно, покращують навчальний процес, оскільки вони зацікавлюють учнів, заставляють нестандартно мислити, самостійно шукати відповіді на питання та шляхи розв'язання проблем. Для них це нове, незвичне та корисне.
Подписаться на:
Сообщения (Atom)



